Методична скарбниця
Ц І Л ЬО В И Й І Н С Т Р У К Т А Ж
для педагогічних працівників на випадок надзвичайної ситуації
в умовах воєнного стану в Україні
І. Загальні положення
1. Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти (далі ЗДО) є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства. Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, єважливим завданням для кожного з дорослих.
2. Під час здійснення зазначених заходів керівник, педагогічні та інші працівники ЗДО керуються Кодексом цивільного захисту України.Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та дії засобів ураження в особливий період, також використовують споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
3. З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в ЗДО педагогічні та інші працівники повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.
4. Вихователям ЗДО рекомендовано проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.
5. Для організації роботи з дітьми доцільно користуватися інформаційно-освітніми матеріалами, що розміщені насайті МОН:
- Довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни» (поради,як захистити себе у надзвичайній ситуації)
- Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
- Як заспокоїти дітей під час війни
- Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo
- Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s
- Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/
- Як допомагати дітям у замкненому просторі
http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/
- Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
- ЛистМОН№1/3371-22від06.03.2022«Проорганізаціюосвітньогопроцесувумовахвійськовихдій»(питанняорганізаціїосвітньогопроцесуузакладахосвіти)
- Лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації дляпрацівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану вУкраїні».
6. На випадок надзвичайної ситуації в умовах організації освітнього процесу під час воєнного стану в Україні вихователям та іншим педагогічним працівникам ЗДО потрібно дотримуватися правил поводження у надзвичайних ситуаціях.
ІІ. Правила поводження у надзвичайних ситуаціях під час повітряної небезпеки:
- після отримання сигналу «Повітряна тривога!» відразу відключити живлення, закрити водуі перекрити газ;
- вимкнути усі електроприлади;
- взяти список дітей (по можливості - свої документи,гроші і продукти);
- взяти рюкзачки безпеки для дітей, які сформовані завчасно (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для дитини»);
- взяти рюкзачок безпеки для групи (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для групи»);
- інформувати різними засобами про небезпеку близьких;
- якнайшвидше рухатися до найближчого місця укриття, яке закріплене за групою;
- дотримуватися спокою і порядку;
- в укритті забезпечити, по можливості, ігри-заняття з дітьми, щоб убезпечити їх надмірну тривожність;
- без крайньої необхідності не залишати безпечного укриття до сигналу «Відбій повітряної тривоги!».Слідкувати за офіційними повідомленнями.
Якщо стався вибух:
- уважно озирнутися навколо,щоб з'ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди (укриття).
- опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. (Пам'ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п'яти днів);
- викликати рятувальників за номером 101 та виконувати всі їхні інструкції.
Уразі загрози ураження стрілецькою зброєю
- закрити штори або жалюзі (попередньо заклеїти вікна паперовими стрічками або скотчем)для зниження ураження фрагментами скла;
- вимкнути світло,закрити вікна та двері;
- зайняти місце на підлозі у приміщенні, що немає вікон на вулицю(коридор,туалетна кімната, ванна, передпокій);
- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
У разі загрози чи ведення бойових дій:
- закрити штори або жалюзі(попередньо заклеїти вікна паперовими стрічками,скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла.
- вимкнути живлення, закрити воду і перекрити газ, загасити (вимкнути електроприлади) пристрої для опалення;
- взяти список дітей (по можливості - свої документи,гроші і продукти);
- взяти рюкзачки безпеки для дітей, які сформовані завчасно (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для дитини»);
- взяти рюкзачок безпеки для групи (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для групи»);
- якнайшвидше рухатися до найближчого місця укриття, яке закріплене за групою;
- дотримуватися спокою і порядку;
- попередити близьких і знайомих про небезпеку, прийти на допомогу тим, хто її потребує;
- безкрайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
- проявляти крайню обережність;неварто панікувати.
Під час масових заворушень:
- зберігати спокій і розсудливість;
- під час знаходження на вулиці-залишити місце масового скупчення людей,уникати агресивно налаштованих людей;
- не піддаватися на провокації;
- надійно зачиняти двері;
- не підходити до вікон і не виходити на балкон;
- без крайньої необхідності не залишати приміщення.
Якщо вас захопили у заручники і вашому життю є загроза:
- постаратися запам'ятати вік, зріст,г олос, манеру говорити,звички тощо злочинців,що може допомогти їх пошуку;
- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місце знаходження рідним або поліції;
- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків,намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
- уникати будь-яких обговорень,зокрема політичних тем;
- нічого не просити;
- якщо ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі,пересвідчившись у високих шансах на успіх;
- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю– туалетна/ванна кімната або шафа).У разі відсутності такого місця- падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільби;
- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину,швидко і часто блимаючи,викликаючи сльози;
- під час звільнення виходити швидко,речі залишати там,де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
При проведенні евакуації з небезпечної зони:
- взяти список дітей (по можливості - свої документи,гроші і продукти);
- взяти рюкзачки безпеки для дітей, які сформовані батьками завчасно (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для дитини»);
- взяти рюкзачок безпеки для групи (див. пам’ятку «Що має бути в рюкзачку безпеки для групи»);
- надати, за потреби, допомогу дітям з ООП;
- переміщатися за вказаною адресою;
- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.
ІІІ. Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої,засоби,підозрілі предмети,що здатні запевних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
- вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання,удар,тертя,вибух іншого вибухового пристрою)до швидкого хімічного перетворення,що саморозповсюджується,з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси-вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди,міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів,карабінів,автоматів тощо);
- піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні,освітлювальні,імітаційні,спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
- ракети (освітлювальні,сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
- саморобні вибухові пристрої-пристрої,в яких застосований хочаб один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту,дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати,кидати,вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет до дому, у заклад освіти.
Необхідно негайно повідомити поліцію або інших дорослих про знахідку!
Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе,особливо у парку, лісі,біля водойм тощо.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт!
Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі,сумки,банки,пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому без доглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак,що дозволяють припустити,що маємо справу з вибуховим пристроєм.
Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівлі ЗДО автомашини, власники яких невідомі або державн іномери якої незнайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу),мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму навелику відстань.
У разі знаходження підозрілого предмета на території ЗДО, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:
- Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
- Не підходити до предмета ,неторкатися і непересувати його,недопускати до знахідки інших людей;
- Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
- Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
- Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні штани і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- під час евакуації слідуйте маршрутом,вказаним органами,що проводять евакуацію;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо ЗДО опинився поблизу епіцентрувибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу,спалахів й т.д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки-користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади,перекрийте газ,воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місце знаходження,самопочуття;
- перевірте,чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і ненамагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіт або допомогти рятівникам.
Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них,пролунав другий вибух.
Зловмисники розраховують на те,що після першого вибуху на його місці зберуться люди,у тому числі й представники силових структур,і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Звернути увагу, що:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами,що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та неможна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт:«розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п.Підозрілий лист не можна відкривати,згинати,нагрівати або опускати уводу.
Поради керівнику закладу дошкільної освіти:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень т авиявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуються заходи попереджувального характеру:
- посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
- проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
- організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник ЗДО повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби-евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
ІV. АЛГОРИТМ ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ(далі-НС)
- Визначити,який тип небезпеки:захоплення будівлі,обстріл,повітряна атака,пожежа,повінь,хімічна чи біологічна атака.
- Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування,укриття у приміщенні,евакуація за межі.
- Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.
- Зазначити необхідну інформацію:
- контакти екстрених служб для оповіщення;
- відповідальний за інформування персоналу про НС;
- спосіб сповіщення персоналу про НС;
- відповідальний за інформування екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;
- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;
- способи комунікації між колективом та адміністрацією ЗДО під час НС;
- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;
- відповідальний за рюкзачок безпеки;
- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.
- Визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.
- Залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.
V. ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ
112 - єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 -пожежно-рятувальна служба
102 -поліція
103 -швидка медична допомога
104 -аварійна служба газової мережі
0800501482-телефон довіри СБУ
Складений відповідно до листів МОНУ:
від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»
від 25.04.2022 №1/4428-22 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях
https://hoippo.km.ua/wp-content/uploads/2022/04/додаток_до_листаМОН.pdf
АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ
1. Прізвище, ім’я ______________________дата народження________________
2. З ким із близьких дитина проводить більшу частину часу?
3. Чи відвідувала Ваша дитина дошкільний заклад, індивідуальні заняття, центри реабілітації, які саме)?
4. Звертаючись до інклюзивної освіти, що саме Ви очікуєте?
5. Чи Ваша дитина спілкується з дітьми (Контакти постійні, випадкові)?
6. Чи може дитина сама себе зайняти, перебуваючи вдома, чи весь час потребує до себе уваги»?
7. Чи може дитина сама себе обслуговувати?
8. Які ігри характерні до Вашої дитини?
9. Чи спостерігається порушення сну? Як часто?
За яких умов_______________________________________________________
10.Чи характерні для дитини нервові рухи (розмахування ногою, рукою, хитання головою, тощо) за яких умов проявляться?
11. Що Ви робите, якщо у дитини поганий настрій?
12. Наскільки важко дитині самостійно розпочати виконувати завдання? ___________________________________________________________________
13.Чи вміє дитина виконувати вказівки дорослих?
14.Чи дотримується обумовлених правил інструкцій?
15. Самостійно чи примусово доводить до завершення розпочату справу?
16. Чи характерна для Вашої дитини часта зміна настрою?
17. Ваша дитина більше схильна до активності чи пасивності?
18. Які навики самообслуговування у дошкільника сформовані?
19.Вкажіть сильні сторони Вашої дитини, що найбільше їй вдається?
20. Вкажіть на якості дитини, які Вас турбують?
21.Як дитина реагує на похвалу чи покарання?
а) похвалу__________________________________________________________
б) покарання_______________________________________________________
22.Які прийоми заохочення та покарання Ви використовуєте?
а ) заохочення______________________________________________________
б) покарання________________________________________________________
23. Як дитина реагує на зауваження дорослих? Як часто Ви робите зауваження вдома чи на прогулянці?
24. Чим Ваша дитина любить займатися (рухові ігри, настільні ігри, робота з конструктором, мозаїкою, малювання, ліплення, прогулянки) тощо.
25. Чим Ви займаєтесь з дитиною у вільний час?
26. З якими педагогічними методиками та технологіями Ви ознайомлені і які є результативними для Вашої дитини?
26. Чи готова Ваша сім’я надавати допомогу дитині вдома для повторення,закріплення і підтримки сформованих навичок?
27.3 яких проблем відчуваєте недостатність педагогічних та психологічних знань?
28. Надайте необхідну медичну інформацію по догляду за здоров’ям дитини (алергії, стан слуху, зору, опорно-рухового апарату, нервові розлади інші).
Нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання в умовах ДНЗ
Впровадження інклюзивної освіти в закладі дошкільної освіти грунтується на нормативно – правовій базі:
- Конвенція про права дитини;
- Конвенція про права інвалідів;
- Закон України «Про освіту» (від 05.09.17р. № 2145-VІІІ);
- Закон України «Про дошкільну освіту» (від 11.07.2001 № 2628 - III);
- Концепція розвитку інклюзивної освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України №912 від 01.10.2010);
- Інструктивно-методичний лист «Організація навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання» (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-384 від 18.05.2012);
- Про створення робочої групи з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні Наказ МОН (№ 512 від 15.05.13 року);
- Указ Президента України Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (від 25 червня 2013 року №344/2013);
- Наказ МОН Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах (№ 104/ 52 від 06.02.2015р.);
- Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» ( Відомості Верховної ради, 2017, № 30, ст.322)
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах (Додаток 1 до листа МОН від 12.10. 2015р. № 1/9 – 487)
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах (Додаток 1 до листа МОН від 13.11.2018р. № 1/9 – 691)
- Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитину з особливими освітніми потребами з закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти у науки України від 08.06.2018р. № 609.
- Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019р. № 530
- Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти у 2019-2020н.р. (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2019р. № 1/9-409
Консультація для педагогів
Професійне мовлення педагогів
Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.
Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.
Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Єлизавети Михеєвої та Фелікса Шохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор однієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва відзначає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тонкощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недосконалість і помилки, які зустрічаються в їхньому мовленні.
Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.
Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні створюють у дошкільному навчальному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Михеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячому садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника розвитку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам необхідно ставити в обов’язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».
У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.
До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:
• якість мовного оформлення мовлення;
• ціннісно-особистісні установки педагога;
• комунікативна компетентність;
• чіткий вибір інформації для створення вислову;
• орієнтація на процес безпосередньої комунікації.
Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:
• правильність– відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
• точність– відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
• логічність– вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;
• чистота– відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;
• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
• багатство– уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і т.ін.).
До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.
Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.
Більше статей...
Сторінка 3 з 4
